НАКЛА́СТИ, дієсл., док. (недок. наклада́ти).
1. Покласти що-небудь на поверхню чогось, зверху на щось. Накласти книгу на стіл.
2. Покрити, вкрити чим-небудь шаром, нанести на поверхню. Накласти фарбу на стіну.
3. Покласти, помістити що-небудь усередину чогось, наповнюючи. Накласти повну тарілку каші.
4. Призначити, встановити що-небудь (стягнення, обов’язок, заборону тощо). Накласти штраф; накласти заборону на майно.
5. Зробити, виконати що-небудь (перев. шви, пов’язку). Накласти шви на рану.
6. Здійснити дію, спрямовану на когось, що виражається іменником (напр., накласти чари, накласти прокляття). Накласти закляття.