Древослів

Словник Української Мови

нахід

Буква

НАХІД, -ходу, чол.

1. Те саме, що знахідка; річ, яку знайшли, віднайшли. // заст. Прибуток, зиск, здобич.

2. спец. У геології, археології, палеонтології — місце виявлення, залягання корисних копалин, стародавніх предметів, решток організмів тощо. Нахід нафти. Нахід скіфського кургану.

3. діал. Навальний наступ, напад, нашестя. // перен. Наплив, велика кількість чого-небудь.

Приклади вживання слова

нахід

Приклад 1:
Людська гординя, зіткнувшись із надприродною доскона­ лістю шахматной ігри, захтіла приписать собі цей епохальний ви­ нахід. Сначала губу неслабо розкатали індуси, за ними — іранці, перси, таджики.
— Невідомий автор, “Shakhmati Dlia Dibiliv”

Приклад 2:
Така звістка в житті Георгія Амастридського з І полов[ини] IX в. про нахід в кінці VIII або в початку IX в. на Малу Азію «народу Русі, як всім відомо, найжорсток[іш]ого, немилосердного і цілком без ніякої ласки до людей»; отже, Русь і тут виступає яко нарід добре відомий. До того ж часу належить похід князя руського Бравлина на Сурож в Криму.
— Невідомий автор, ” Mikhailo Grushievs Kii”

More posts