Нагуркотітися, док., розм. 1. Досхочу, багато погуркотіти (про гуркіт, шум, грім). 2. перен. Досхочу, вдосталь наговоритися, накричатися (часто з відтінком незадоволення, бурчання).
нагуркотітися
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |