1. Ставати теплим, гарячим унаслідок поглинання тепла, дії тепла, сонячного проміння, тертя тощо.
2. перен. Досягати певної міри напруження, збудження, гостроти (про стосунки, обстановку, пристрасті тощо).
Словник Української Мови
Буква
1. Ставати теплим, гарячим унаслідок поглинання тепла, дії тепла, сонячного проміння, тертя тощо.
2. перен. Досягати певної міри напруження, збудження, гостроти (про стосунки, обстановку, пристрасті тощо).
Приклад 1:
Ситуацію активізувало й те, що Тарасове плече піді мною від вогню почало щораз швидше нагріватися: довго розсідатися тут було ніяк. Трохи потоптавшись на Кобзаревому тім’ї, я відштовхнувся і незграбно скочив у напрямку, де в полум’ї вгадувалося розпечене Лоно України.
— Невідомий автор, “Fleshka 2Gb”