наготові

Прислівник.

1. У стані готовності до чого-небудь; напоготові.

2. У стані очікування, напохваті.

Приклади вживання

Приклад 1:
— Нехай помаленьку… хай надихуються… У пінястій течії за татарами-пішаками, що промацували во-ринами дно, просувалися з луками наготові татари кінні. Той, малахаєвий, вже знайомий Тимошеві лучник раз по раз оглядався на пущу й погиркував у спини бродівникам.
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”

Частина мови: прислівник () |