1. У стані готовності до негайного використання, під рукою, завжди в наявності (про предмет, знаряддя, зброю тощо).
2. У стані постійної готовності до дії, пильності, напоготові (про людину).
напохваті
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
— на всіяну кістками стежку нібито добра, яке спільного З музикою має лише те, що воно її, як і мистецтво взагалі, нищить, обезкровлює, зогиджує), — біля неї одразу ж оприсутнюється всипаний зорями всієї світобудови Люцифер, котрий сміється з глупоти людства, яке саме собі цим способом копає могилу і яке тільки завдяки сатані, що стоїть напохваті, аби вирвати чоловіка з безпросвітних немощів і цим утримати бодай сяку-таку рівновагу, і вирятовується, — а подруге, він, сатана, просто не добере, пощо Наумикові здалося добро в музиці. В музиці — добро?
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Приклад 2:
Він бачить наперед годину злої страти, А руки прийдеться від крові одмивать, Тож ліпше рушника напохваті держати. 1934 Tarde venientia Тітанії Щасливий, хто не знає пізніх літ, Хто тішиться прозовими рядками, Де «Книга Рут» і «Пісня над піснями», І дотепу гризький, колючий дріт.
— Бажан Микола, “Карби (зібрка)”
Частина мови: прислівник () |