нагомоніти

**нагомоніти**, -ню, -ниш, док., неперех.
1. Доконаний вид до гомоніти; поговорити, набалакатися вдосталь, уволю.
2. розм. Наговорити багато, наробити галасу, шуму, обговорюючи щось; набазікати.
3. рідко. Те саме, що нагомонітися; утомитися від тривалої розмови, гомону.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: дієслово () |