Значення
-
**нагомоніти**, -ню, -ниш, док., неперех. 1. Доконаний вид до гомоніти; поговорити, набалакатися вдосталь, уволю. 2. розм. Наговорити багато, наробити галасу, шуму, обговорюючи щось; набазікати. 3. рідко. Те саме, що нагомонітися; утомитися від тривалої розмови, гомону.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я нагомоню, ти нагомониш, він нагомонить, ми нагомонимо, ви нагомоните, вони нагомонять