Значення
-
Частина головного убору, що безпосередньо прилягає до голови; також сам головний убір, шапка.
-
Частина збруї верхового коня — ремінь, що охоплює голову тварини; вуздечка, оголовок.
-
Спеціальний пристрій, накладка або чохол, що надівається на голову для захисту, фіксації чи в певних технічних цілях (наприклад, у спорті, медицині, військовій справі).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. наголовник, р. наголовника, д. наголовникові, з. наголовник, о. наголовником, м. наголовникові, к. наголовнику