НАФТОБА́ЗА, и, жін. Підприємство або спеціально обладнаний комплекс споруд, резервуарів і трубопроводів для приймання, зберігання та відпуску нафти й нафтопродуктів (бензину, дизельного пального, мазуту тощо) споживачам.
нафтобаза
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Тоді в місті з’явилась нафтобаза, і при ній виникли дві заправки — одна на південному виїзді з міста, інша — на північному. В дев’яностих нафтобаза прогоріла, одна із заправок теж, а ось ця, на харківській трасі, залишилась.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: іменник (однина) |