планетонімія

1. Розділ астрономії та ономастики, що вивчає власні назви об’єктів на поверхні планет, їхніх супутників та інших небесних тіл (наприклад, назви кратерів, гір, морів, рівнин).

2. Сукупність усіх власних назв об’єктів на поверхні певної планети, її супутника або іншого небесного тіла.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |