надутий

1. Який збільшився в об’ємі, став тугим, пружним унаслідок наповнення повітрям або газом; наповнений повітрям, надиманий.

2. Який має підвищену, надмірну самооцінку; пихатий, бундючний, зарозумілий.

3. Який виражає незадоволення, образу, гнів; сердитий, похмурий (про вираз обличчя, погляд і т. ін.).

Приклади вживання

Приклад 1:
Сидів надутий, як сич, червоними попареними руками скручував цигарку. Я купую йому тютюн і французький папір «Le Griffon» у Гальперна.
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”

Частина мови: прикментик () |