наповнення

1. Дія за значенням дієслова “наповнити” або “наповняти“; процес заповнення чогось рідиною, газом, сипучим матеріалом або іншим вмістом.

2. Те, чим щось наповнено, заповнено; вміст, зміст, внутрішня частина чогось.

3. У техніці, технології — матеріал, що додається до основного для надання йому певних властивостей, об’єму або зменшення собівартості (наприклад, наповнювач для полімерів).

4. У переносному значенні — духовний або емоційний зміст, ідейна цінність чогось (наприклад, художнього твору, життя).

Приклади вживання

Приклад 1:
Так виникла відповідна павза для нового наповнення келихів — над нами вималювалось число чотири. «За чотири святі Євангелія», — почав Станіслав.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Частина мови: іменник (однина) |