1. Властивість або стан за значенням надутий 1; збільшення в об’ємі внаслідок наповнення повітрям, газом.
2. перен. Надмірна поважність, пихатість, зарозумілість у поведінці, мові, виразі обличчя.
Словник Української Мови
Буква
1. Властивість або стан за значенням надутий 1; збільшення в об’ємі внаслідок наповнення повітрям, газом.
2. перен. Надмірна поважність, пихатість, зарозумілість у поведінці, мові, виразі обличчя.
Приклад 1:
Надутість, церемонність видно було на кожнім кроку. Авторитети ходили надувшись окремо і, видимо, нудились.
— Spomini 1867-187, “Mikhailo Draghomanov”