Приклад 1:
— а побраталися ми, мiж iншим, давно, задовго до того, як стрiлися, бо це до тебе, серце, авжеж до тебе гналися з мене, задихаючись, крiзь роки надсадно зжужманої молодо‑стi непорозумiло‑темнi рядки — нiколи не давала в друк! — у яких нема‑нема та й вигулькував назверх якийсь, пiдводним нуртом винесений “брат‑чорно‑книжник”, котрого зроду ж не мала: мала — друзiв, коханцiв‑закоханцiв, чудесно‑пружно пiдкидний, хоч у багатьох мiсцях i дзюравий, батут поспiльного захоплення: кльова чувiха, еге ж!
— Невідомий автор, “Oksana Polovi Doslidzhennya Z Ukrayinskogo Seksu”
Приклад 2:
I якщо не живе в нас повсякчас любов, то, замiсть розширятись, дедалi вужчає тунель, кот‑рим захоплено женемось, i все тяжче стає протискатися, i вже не летимо, як видавалося попервах, а повземо надсадно, викашлюючи ошмаття власних легень i того, що колись називалося даром, та, Боже мiй, i було ж даром! — i сочимося на полотна, як розчавленi комашки, барвними плямами власної отрути, i давимося дохлими словами, що тхнуть гнилизною й лiкарняною карболкою, i починають з нами коїтися всякi прикрi речi, мелькають клiнiки й тюрми (це вже як кому пощастить!
— Невідомий автор, “Oksana Polovi Doslidzhennya Z Ukrayinskogo Seksu”
Приклад 3:
Надсадно вигадую руки, Щоби ними тримав, наче світ, нерухомість колін. Я існую в тобі: нас сотворено, день пережито.
— Невідомий автор, “Do Er Vibrane”
