надриватися

1. Докладаючи надмірних зусиль, напружуватися до краю, завдаючи собі шкоди, виснажуючи сили; працювати, робити щось з останніх сил.

2. Розриватися, ушкоджуватися від надмірного напруження, натягу (про тканину, папір, м’язи, зв’язки тощо).

3. перен. З великим напруженням, надривно видавати звуки (кричати, плакати, сміятися, кашляти).

4. перен., розм. Дуже старатися, піклуватися про когось, що-небудь, не шкодуючи власних сил.

Приклади вживання

Приклад 1:
Г а р у в а т и — тяжко без відпочинку працювати, надриватися на роботі. Г а ч і — тут: сукняні штани.
— Зеров Микола, “Камена”

Частина мови: дієслово () |