Надпротекціонізм, -у, чол. Економічна політика держави, що полягає у встановленні надзвичайно високих митних тарифів, жорстких нетарифних обмежень (квот, ліцензій) та інших адміністративних бар’єрів для імпорту, з метою майже повної ізоляції внутрішнього ринку від іноземної конкуренції та створення надпривілейованих умов для національних монополій.
надпротекціонізм
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |