Значення
-
Твердотілість — властивість речовини перебувати в твердому агрегатному стані, характеризується збереженням форми та об’єму, стабільним положенням атомів, молекул або іонів у просторі та наявністю далекого порядку в їх розташуванні (кристалічна структура) або ближнього порядку (аморфні тіла).
-
Твердотілість — стан матеріалу або речовини, при якому вони протистоять зміні форми під дією зовнішніх сил, маючи високий модуль пружності та певну міцність.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. твердотілість, р. твердотілості, д. твердотілості, з. твердотілість, о. твердотілістю, м. твердотілості, к. твердотілосте