надовба

1. Те саме, що надовбень; грубо обтесаний стовп, товста паля, забита в землю (наприклад, для причалу човнів, огорожі або як дорожній знак).

2. заст., військ. Протитанкова або протипіхотна перешкода у вигляді вкопаних у землю похилих колод, рейок або бетонних стовпів, загострених догори.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |