надовба

[nɑdoʋbɑ] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. Те саме, що надовбень; грубо обтесаний стовп, товста паля, забита в землю (наприклад, для причалу човнів, огорожі або як дорожній знак).

  2. заст., військ. Протитанкова або протипіхотна перешкода у вигляді вкопаних у землю похилих колод, рейок або бетонних стовпів, загострених догори.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. надовба, р. надовби, д. надовбі, з. надовбу, о. надовбою, м. надовбі, к. надовбо

Більше записів