наднапрямленість

[nɑdnɑprjɑmlɛnistʲ] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. НАДНАПРЯ́МЛЕНІСТЬ, -ності, жін. Властивість або стан за значенням наднапрямлений; здатність системи, процесу чи явища мати виражену спрямованість, що перевищує звичайні або типові межі, часто в контексті надзвичайної цілеспрямованості або векторності розвитку.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. наднапрямленість, р. наднапрямленості, д. наднапрямленості, з. наднапрямленість, о. наднапрямленістю, м. наднапрямленості, к. наднапрямленосте

Більше записів