НАДНАПРЯ́МЛЕНІСТЬ, -ності, жін. Властивість або стан за значенням наднапрямлений; здатність системи, процесу чи явища мати виражену спрямованість, що перевищує звичайні або типові межі, часто в контексті надзвичайної цілеспрямованості або векторності розвитку.
наднапрямленість
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |