Значення
-
(історичне) Назва злодія, грабіжника, розбійника в давньоруських літописах та пам’ятках української писемності XI–XVII століть.
-
(переносне, книжне, заст.) Зрадник, ворог, прихований недоброзичливець; той, хто чинить зло таємно.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. тати, р. татів, д. татам, з. татів, о. татами, м. татах, к. тати