НАДКРУТИТИСЯ, дієсл., док., рідко.
1. Крутячись, досягти надмірного, надзвичайного ступеня напруження, скручування або обертання (про механізми, пружини, гвинти тощо). Пружина надкрутилася і тріснула.
2. перен., розм. Дійти до стану крайньої втоми, знемоги або нервового збудження через надмірну діяльність, метушню чи переживання. Він так надкрутився на роботі, що ледве тримався на ногах.