надколювати

1. Робити тріщину, щілину або невелике заглиблення на поверхні чогось твердого (дерева, каменю, скла, кістки тощо), не розколюючи предмет повністю; завдавати легкого пошкодження у вигляді надрізу чи зазубрини.

2. У техніці та ремеслах — спеціально наносити насічку, позначку або неглибокий отвір на деталі для подальшої обробки, фіксації чи орієнтування.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: дієслово () |