надколювати

[nɑdkoljuʋɑtɪ] Дієслово

Буква:Н

Значення

  1. Робити тріщину, щілину або невелике заглиблення на поверхні чогось твердого (дерева, каменю, скла, кістки тощо), не розколюючи предмет повністю; завдавати легкого пошкодження у вигляді надрізу чи зазубрини.

  2. У техніці та ремеслах — спеціально наносити насічку, позначку або неглибокий отвір на деталі для подальшої обробки, фіксації чи орієнтування.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я надколюю, ти надколюєш, він надколює, ми надколюємо, ви надколюєте, вони надколюють

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Більше записів