1. Розколюватися, давати тріщину не на всю глибину, а лише зверху або з краю; надтріскуватися.
2. перен. Втрачати цілісність, єдність; роз’єднуватися, розпадатися на частини (про стосунки, групу людей тощо).
надколюватися
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |