1. Мати надію на кого-, що-небудь; сподіватися, покладатися на когось, щось.
2. Розраховувати на здійснення чогось бажаного, вірити в можливість чогось.
надіятися
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Вивіз був у тім місці майже на два сажні глибокий; стіни його стрімкі й гладкі, так що злізти в долину зовсім не можна, а скакати дуже небезпечно, особливо першому рядові втікачів, які могли надіятися, що тут же за ними і па них скочить другий ряд. У смертельній тривозі, яка й найбоязливішому не раз у остатній хвилі додає відваги, зупинилися монголи і обернулися лицем до своїх противників.
— Невідомий автор, “Zakhar Bierkut Ivan Iakovich”
Частина мови: дієслово () |