танцюльки

1. Зменшувально-пестлива форма від слова “танці”, що позначає невеликі, прості або дитячі танці, часто імпровізовані.

2. (перен., розм.) Суєта, метушня, несерйозна або марна активність навколо чогось; часто вживається у виразі “забути про всі танцюльки” (перестати хвилюватися, метушитися).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |