наддомінування

НАДДОМІНУВАННЯ, -я, сер. Спец. 1. Стан або явище, за якого один елемент, фактор чи процес значно переважає за силою, впливом або поширеністю всі інші в певній системі, виходячи за межі звичайного домінування. 2. У біології — форма міжвидових або внутрішньовидових взаємин, за якої одна особина чи група особин має непропорційно великий вплив на популяцію, часто пригнічуючи репродукцію або доступ до ресурсів інших членів спільноти. 3. У соціології та політології — ситуація, коли одна соціальна група, ідеологія або політична сила отримує винятковий контроль над суспільними інституціями, унеможливлюючи рівноправну конкуренцію.