Значення
-
НАДДОМІНУВАННЯ, -я, сер. Спец. 1. Стан або явище, за якого один елемент, фактор чи процес значно переважає за силою, впливом або поширеністю всі інші в певній системі, виходячи за межі звичайного домінування. 2. У біології — форма міжвидових або внутрішньовидових взаємин, за якої одна особина чи група особин має непропорційно великий вплив на популяцію, часто пригнічуючи репродукцію або доступ до ресурсів інших членів спільноти. 3. У соціології та політології — ситуація, коли одна соціальна група, ідеологія або політична сила отримує винятковий контроль над суспільними інституціями, унеможливлюючи рівноправну конкуренцію.
Правопис та відмінювання
н. наддомінування, р. наддомінування, д. наддомінуванню, з. наддомінування, о. наддомінуванням, м. наддомінуванні, к. наддомінування