тангути

[tɑnɦutɪ] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. Тибетомовний народ, що історично населяв територію держави Західна Ся (Си Ся) в центральній Азії (на території сучасного Китаю) та відомий своєю самобутньою культурою і писемністю.

  2. Представник або представниця цього народу.

  3. (у множині) Загальна назва населення та вояцтва держави Західна Ся (Си Ся), яка існувала в 1038–1227 роках і була знищена монгольськими завойовниками на чолі з Чингісханом.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. тангути, р. тангутів, д. тангутам, з. тангутів, о. тангутами, м. тангутах, к. тангути

Більше записів