Наповнити, набити чимось, зазвичай їстівним, порожнину чогось (наприклад, овоча, птиці тощо) для подальшого приготування.
(Розм.) Накоїти, зробити щось неприємне, завдати шкоди; нашкодити.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я начиню, ти начиниш, він начинить, ми начинимо, ви начините, вони начинять
Походження слова (Етимологія)
Слово ‘начинити’ походить від дієслова ‘чинити’ (робити, наповнювати). Воно означає ‘наповнити що-небудь чимось’, наприклад, начинити пиріг м’ясом. Споріднені слова: ‘начинка’ (те, чим наповнюють) та ‘начиння’ (знаряддя, посуд).