начотниця

Історична назва жінки, яка належала до релігійного братства начотників — мирян, що вели аскетичний спосіб життя, дотримувалися суворих моральних принципів і активно сприяли розвитку освіти та благодійності в Україні (XVI–XVIII ст.).

У сучасному вжитку — жінка, яка відрізняється надзвичайною релігійністю, суворо дотримується церковних обрядів і правил, часто з відтінком формалізму або фанатизму.

Приклади вживання слова

начотниця

Приклад 1:
Я був ніжний і ніяковий, і навіть Наталя часто читала мені марксистські нотації за мою розхристаність і непокірність певним догмам, в які вона свято, як начотниця, вірила, не розглядаючи їх крилато, в дії, в зв’язку з життям. Але ми ж були молоді, і кожний по-свойому молився марксівському богові.
— Володимир Сосюра, “Сосюра Володимир. Третя Рота”