Значення
-
Історична назва жінки, яка належала до релігійного братства начотників — мирян, що вели аскетичний спосіб життя, дотримувалися суворих моральних принципів і активно сприяли розвитку освіти та благодійності в Україні (XVI–XVIII ст.).
-
У сучасному вжитку — жінка, яка відрізняється надзвичайною релігійністю, суворо дотримується церковних обрядів і правил, часто з відтінком формалізму або фанатизму.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. начотниця, р. начотниці, д. начотниці, з. начотницю, о. начотницею, м. начотниці, к. начотнице