начотник

[nɑt͡ʃotnɪk] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. Начотник — власна назва українського роду, поширена на Західній Україні, зокрема на Лемківщині.

  2. Начотник — прізвище, що походить від однойменної назви роду.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. начотник, р. начотника, д. начотникові, з. начотника, о. начотником, м. начотникові, к. начотнику

Більше записів