начотчиця

[nɑt͡ʃott͡ʃɪt͡sjɑ] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. Історична посада в жіночих монастирях України, яка відповідала за ведення чернечих справ, нагляд за дотриманням статуту та порядку серед сестер (аналог чоловічої посади начотника).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. начотчиця, р. начотчиці, д. начотчиці, з. начотчицю, о. начотчицею, м. начотчиці, к. начотчице

Більше записів