1. Дія за значенням набивати 1–4, 6, 7, 9, 10.
2. спец. Процес нанесення малюнка на тканину за допомогою спеціальних форм (набивних дощок, валів тощо); набивка.
3. спец. Те саме, що набивка 3.
набивання
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Барклай — прилад для набивання гільз до мисливської рушниці. Барс — хижак з родини кішок, родич тигра, пантери й рисі.
— Невідомий автор, “Tigrolovi”
Частина мови: іменник (однина) |