НАБУРАВИТИ, дієсл., докон. (недок. набуравлювати).
1. Зробити отвір у чому-небудь за допомогою бурава; просвердлити.
2. перен., розм. Надзвичайно набриднути комусь частими проханнями, нагадуваннями або одноманітними діями; вимучити.
набуравити
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |