1. Який набучів, набряк, став пухким, розбухлим (перев. про зерно, деревину).
2. *Рідко.* Який набундючився, набрав пихатого, гордовитого вигляду; бундючний, чванливий.
набучений
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |
Древослів
Словник Української Мови