набучений

[nɑbut͡ʃɛnɪj] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. Який набучів, набряк, став пухким, розбухлим (перев. про зерно, деревину).

  2. *Рідко.* Який набундючився, набрав пихатого, гордовитого вигляду; бундючний, чванливий.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. набучений, р. набученого, д. набученому, з. набученого, о. набученим, м. набученім, к. набучений

Більше записів