набряк

1. Збільшення об’єму тканини або органа внаслідок накопичення рідини в міжклітинному просторі; патологічний стан, що виникає при порушенні крово- та лімфообігу, захворюваннях нирок, серця тощо.

2. Місцеве скупчення рідини в тканинах, що спричиняє їхнє припухання, здуття.

Приклади вживання

Приклад 1:
Самі кишки, Мов бульбашки У чавуні, клекочуть; А пуп набряк; Під пупом — так, Мов жаби, знай, скрегочуть! Ніс, як пістряк; І скрізь синяк; Бач, пика як набрякла!
— Невідомий автор, ” Pietro Pietrovich Gulak Artiemo”

Частина мови: іменник (однина) |