НАБУ́ЧЕННЯ, я, с.
1. Дія за значенням набучити¹, набучувати¹; намочування, виварювання білизни в бучному розчині (лузі) для відбілювання та прання.
2. спец. Дія за значенням набучити², набучувати²; насичення чого-небудь лугом або іншою хімічною речовиною для оброблення (наприклад, у текстильній чи шкіряній промисловості).