Древослів

Словник Української Мови

набіжка

[nɑbiʒkɑ] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. НАБІ́ЖКА, іменник жіночого роду.

  2. 1. Дія за значенням набігати, набігти; напад, наскок. Степовики здійснили швидку набіжку на прикордонне село.

  3. 2. спец. Додатковий елемент, накладка, що набивається або насувається на щось для збільшення об’єму, міцності чи захисту. Набіжка на колесо воза.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. набіжка, р. набіжки, д. набіжці, з. набіжку, о. набіжкою, м. набіжці, к. набіжко

Більше записів