Значення
-
**набаби́ти**, дієсл., докон., перех., розм. Те саме, що набрати, нагромадити, накопичити (перев. про щось цінне, майно, гроші) шляхом бабіння, тобто завдяки діяльності баби-повитухи або знахарки; іноді — взагалі придбати, назбирати внаслідок хитрощів, спритності або не зовсім чесним шляхом.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я набаблю, ти набабиш, він набабить, ми набабимо, ви набабите, вони набаблять