1. Доконаний вид до «набаблятися»; ужити багато бабів (у 1, 2 знач.), мати багато бабів.
набабитися
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. Доконаний вид до «набаблятися»; ужити багато бабів (у 1, 2 знач.), мати багато бабів.
Відсутні