митник

1. Посадовець митного органу, який здійснює митний контроль, огляд та оформлення товарів і транспортних засобів, що перетинають кордон, а також стягує мита та збори.

2. (заст.) Збирач мита, податків у давнину; митоноша, митар.

3. (зоол.) Рід комах ряду лускокрилих, метелик з характерними смугастими візерунками на крилах; представник цього роду (напр., митник березовий).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |