мирити

1. Улагоджувати конфлікт, суперечку між кількома сторонами; відновлювати дружні стосунки, згоду між тими, хто посварився.

2. Примиряти когось із чимось, змушувати або переконувати прийняти неприємну, небажану ситуацію, обставини.

3. (переносне значення) Поєднувати, узгоджувати якісь якості, поняття або явища, що важко поєднуються; знаходити між ними гармонію.

Приклади вживання

Приклад 1:
Декотрі сусіди почали вмикуватися, хотіли їх мирити і вговорювали Мотрю. — Та це ж ті каторжні Балаші!
— Нечуй-Левицький Іван, “Кайдашева сім′я”

Частина мови: дієслово () |