Значення
-
Всесвіт, космос, уся матеріальна дійсність, що існує поза межами Землі та включає небесні тіла, простір між ними; Всесвіт.
-
Планета Земля разом з усіма країнами, народами та їх населенням; людство в цілому.
-
Сукупність усіх форм матеріального буття у Всесвіті; реальність, що оточує людину.
-
(застаріле) Світське, цивільне життя, протиставлене релігійному, чернечому життю; також світське суспільство.
-
(у значенні власної назви, з великої літери) Назва низки географічних об’єктів, населених пунктів, організацій тощо (наприклад, Міжнародна космічна станція «Мир»).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. мир, р. миру, д. мирові, з. мир, о. миром, м. мирі, к. мире
Походження слова (Етимологія)
Слово «мир» у українській мові має два основні значення: 1) відсутність війни, згода, спокій; 2) світ, всесвіт, а також громада, народ. Походить від праслов’янського *mirъ, що первісно означало «мир, згода». Це слово споріднене з литовським mieras, латиським miers, давньоіндійським mitram (друг), і походить від індоєвропейського кореня *mei- зі значенням «ласкавий, милий». Деякі дослідники пов’язують його також зі словом *merti (мерти) у значенні «заспокоюватись» або виводять від скіфського *mītr-, авeстійського miθra- «дружба, угода». Значення «світ, всесвіт» розвинулося пізніше зі значення «мир, згода».