милостивиця

[mɪlostɪʋɪt͡sjɑ] Іменник

Буква:М

Значення

  1. У християнстві — одна з назв Богородиці (Божої Матері), що підкреслює її якості джерела милості, заступництва та співчуття до людських страждань.

  2. У народних віруваннях та міфології — могутня потойбічна покровителька, добра духа, що виявляє милість і допомагає людям, часто ототожнювана з образом Матері-Землі або іншої жіночої божественної сутності.

  3. Переносно — про жінку або дівчину, яка своєю добротою, ласкою, увагою викликає вдячність і прихильність оточуючих; благодійниця, заступниця.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. милостивиця, р. милостивиці, д. милостивиці, з. милостивицю, о. милостивицею, м. милостивиці, к. милостивице

Більше записів