Древослів

Словник Української Мови

милість

Буква

1. Доброта, ласка, прихильність, співчуття, виявлені до когось; готовність допомогти, проявити великодушність, зробити добро.

2. (у релігійному контексті) Божественна благодать, любов, прощення та заступництво, що даруються Богом людині; благовоління.

3. (застаріле) Доброчинність, благодійність; матеріальна допомога, подаяння.

4. (у формулах ввічливого звертання або прохання, часто в словосполученні “на милість”) Ласкава увага, благосклонність, протекція (наприклад, “віддатися на чиюсь милість”, “мати чиюсь милість”).

Приклади вживання

Приклад 1:
Змінивши гнів на милість, шаліє від оплесків та вдячності венеційський народ. Присоромлена трійця офіцерів розлючено покидає площу.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Приклад 2:
Набонід — цар іще недавно могутньої держави, здався Кіру II на милість переможця, і той великодушно подарував йому життя. Кір II намагався справити на вавилонців враження, що він прагне одного — визволити їх від тиранії царя-єретика.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”

Приклад 3:
до н. е., коли тамтешня природа знову змінила гнів на милість, люди заходилися обживати спершу прибережну смугу півострова, а згодом й центральні та південні його регіони. Не пізніше V тис.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”

Частина мови: іменник (однина) |

Більше записів