Словник Української Мови
Буква
1. Який не досяг належного рівня розвитку; недостатньо розвинений, недорозвинений (про організм, окремі органи, функції тощо).
2. Який не має достатнього економічного, соціального, культурного рівня; відсталий (про країни, регіони, галузі).
3. Який не має достатніх здібностей, знань, досвіду; незрілий (про людину, її інтелект, почуття).
Приклад 1:
Не цвіти ж, мій цвіте новий, Нерозвитий цвіте, Зов’янь тихо, поки твоє Серце не розбите. 20 декабря 1845, Вьюнища «Минають дні, минають ночі,..» Минають дні, минають ночі, Минає літо, шелестить Пожовкле листя, гаснуть очі, Заснули думи, серце спить, І все заснуло, і не знаю, Чи я живу, чи доживаю, Чи так по світу волочусь, Бо вже не плачу й не сміюсь… Доле, де ти!
— Невідомий автор, “Haidamaky Vyd 2011”