1. (діал.) Міх, мішок для зберігання та транспортування сипучих речовин (наприклад, зерна), традиційно виготовлений зі шкіри тварин.
2. (діал.) Міра об’єму сипучих тіл, що дорівнює кількості, яка вміщується в один такий міх.
Словник Української Мови
Буква
1. (діал.) Міх, мішок для зберігання та транспортування сипучих речовин (наприклад, зерна), традиційно виготовлений зі шкіри тварин.
2. (діал.) Міра об’єму сипучих тіл, що дорівнює кількості, яка вміщується в один такий міх.
Приклад 1:
«Нещодавно опублікувала знайдений мною дуже цікавий уривок М. Мих. про націоналістичну пресу, про „квасний патріотизм“.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
– дума пан Симеон i розсужда, ходячи по надвiр’ю, якi то люди тепер тугi на здоров’я та довговiчнi стали; спом’яне про холеру, як-то їм тогдi було мудро жити, та здихне важко, увiйде у хату та й стане рiзки в’язати на школярiв, щоб над ким-небудь серце своє зiгнати… По вгородам бур’янець i величенький, та нiхто ж то його i не дума полоти, хоч сапки i лежать бiля нього; а промеж грядок з розсадою та буряками та прочою овощою добре справляються, хрюкаючи, свинi з поросятами, i байдуже, щоб що-небудь хазяйкам зоставити: усе повиїдають i носом копають такi новi грядки, що лиха матерi опiсля них хазяйка i у два дня у лад не доведе; а тепер нiкому їх i вигнати, бо нема нiкого… Та й що то: i у самих шинках пустiсiнько; шинкар дрiма i собi, на лавi, бо нiкогiсiнько, не то щоб горiлку пити, та й жiнки з невiстками нема, так тим-то нiхто йому не боронить i дрiмати; посудина в нього, як ще звечора попересполiскував та порозставляв, так вона i стоїть, i нiхто не навернеться у шинок i ногою… Та чого ж це так у славному сотенному мiстечковi, у Конотопi, чого так стало тихо i смутно, що не чути нiякого нi вiд кого гласу? I нi на однiй вулицi не зострiнеш нi одного чоловiка, неначе – нехай бог милує!
— Квітка-Основ’яненко Григорій, “Конотопська відьма”
Приклад 3:
Нерухомі електричні заряди розм і- щуються в просторі або дискретно в окре- мих точках, або неперервно – вздовж яко- їсь лінії, на поверхні якого-небудь тіла або в якомусь об’ємі. Якщо заряд неперервно розподілений вздовж лінії, то можна вве с- ти лінійну густину електричних зарядів dl dq l qlim 0l =∆ ∆= →∆ τ , де q∆ – заряд ділянки лінії завдовжки l∆ Неперервний розподіл заряду по якійсь поверхні характеризується поверх- невою густиною зарядів dS dq S qlim 0S =∆ ∆= →∆ σ , де q∆ – заряд ділянки поверхні, площа якої становить S∆ .
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”