іно

Приклад 1:
Неоціненні кадри: загальні збори професорів і студентів ІНО, робітничі заворушення проти влади — маніфестація безробітних під гаслом «власть советам, а хлеб нам»… Чутки, які зловісно розповзаються і стають реальністю. Запис від 1 грудня 1928 року: «Гавкають…».
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
А ось професійні риси: Іполіт Миколайович Варецький, інженер-хімік, колекціонер рідкісних видань та автор доповіді про українських інтроліґаторів XVII віку («Дівчина з ведмедиком»), Василь Хрисанфович Комаха, професор ІНО, автор книжки «Особливості синтакси грецьких написів у ляпідарних пам’ятках північного Причорномор’я» («Доктор Серафікус»), нарешті Ростислав Михайлович, консультант Комітету охорони пам’яток старовини й мистецтва — головний авторитет України з питань архітектури («Без ґрунту»). Численні розміркування цих професорів і вчених на різні теми за стилем дуже скидаються на статті самого Петрова.
— Домонтович В., “Доктор Серафікус”

Приклад 3:
Список його друкованих наукових праць і довідка про те, що він не уникав громадської праці й виконував відповідні громадські навантаження, двома додатковими примітками до Комахового curriculum vitae стверджували, що Комаха є Комаха, професор 2-ого розряду в Київському Він був надто працьовитою людиною, й це йому шкодило.
— Домонтович В., “Доктор Серафікус”