Древослів

Словник Української Мови

миг-миг

[mɪɦ-mɪɦ] Іменник

Буква:М

Значення

  1. Розмовне позначення для аварійної світлової сигналізації транспортного засобу, що працює в режимі одночасного миготіння всіх покажчиків повороту; “аварійка”.

  2. Переносно — про швидке, миготливе світлове явище або сигнал, що блимає з певною періодичністю.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. миг-миг, р. мига-мига, д. мигові-мигові, з. миг-миг, о. мигом-мигом, м. мигові-мигові, к. мигу-мигу

Більше записів