1. Пов’язаний з музично-риторичними фігурами — характерними для музики бароко мелодійними, ритмічними або гармонійними оборотами, що уособлюють або символічно зображують певні афекти, поняття, образи чи риторичні прийоми (наприклад, стогон, хитавицю, питання, оклик).
2. Стосунний до взаємодії та синтезу принципів музики та красномовства, зокрема в теорії та практиці музичної композиції певних історичних епох.