Значення
-
муцик — діалектне слово закарпатського походження, що означає чоловіка, селянина; низькоросту або невеликої статури людину (застаріле, в деяких говорах вживається з відтінком зневаги).
-
муцик — у народній мові та діалектах — невеликий, кремезний, грубуватий чоловік; за етимологією пов’язане з давньослов’янським коренем, що передає поняття про робітника, селянина.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. муцик, р. муцика, д. муцикові, з. муцика, о. муциком, м. муцикові, к. муцику